Мама Людочки, звертається до усіх тих, хто знав наших дітей : - Дорогі діти, рідня, друзі, куми, знайомі, минуло уже майже 10 місяців від того трагічного дня, коли назавжди пішли від нас Людочка і Сергійко, лишивши гіркущий полин у наших серцях. Ви усі відгукнулися на наше горе, наш біль, усі були поруч, багато хто з вас пише свої стрічки на Людашкину сторінку у контактах . - Спасибі вам усім, усім. Від материнського серця дякую і в душі радію, що мої діти мали стільки друзів, друзів, як у полі квітів . Ваша присутність підтверджує те, що наші діти були хорошими людьми, хоть і прожили дуже кородкий відрізок шляху. Але за цей час вони встигли підростити двох чудесних діток - своїх синочків, яким (як нікому іншому) невистачає своїх мами і тата . Ми усі разом згуртувались, стараємся перемогти наш пекучий біль і жити дальше. Дітки переїхали жити до мене в Італію . Уже гарно вивчили мову, ходять у школу, мають друзів, привикають до усіх тих змін у їхньому житті, які випали на їхню долю, хоча це дуже, дуже нелегко. Часто слухаємо слова із пісні : " ...Дни летят за днями , но не проходит ни дня, чтоб я не вспомнил о маме, о маме взростившей меня, мама моя чтоб ты знала я пред тобою в долгу , ту что меня пеленала, я словно жизнь берегу..." або ось такі слова : "...як важко прожити на білому світі, без маминих рук і тепла, вже день догоряє а я все благаю, щоб ти моя, мамо, була, рідна моя, я шепчу твоє ім'я ... " Часто плачемо, згадуємо усе, усе, що стосується наших Людочки і Сергійка ніяк не можливо (тай не хочеться) повірити у те, що їх немає з нами. Як було завжди, вечором хочеться подзвонити по скайпу і почути : "-привіт ,мамуль, ти що знову прийшла до мене в гості? -Ну заходь я ось готую хлопчикам вечерю..." А тепер я лише читаю усі ті стрічечки печалі, які пишуть їм друзі . Ще і ще безмежно дякую усім, хто знали наших дітей і хто тепер памятає про них . Усім, хто читає мій лист, я бажаю: здоров'я , життя , миру, злагоди і дружби . Усіх вас цілую . Хто хоче зі мною спілкуватися по скайпу моя адреса (NINA SUKHA ITALIA )

Теги других блогов: звернення Людочка Сергійко